Златопіль Харківська область

«Mens sana in corpore sano»

                                                                                                                                                                      («У здоровому тілі — здоровий дух»)

 Фахівці говорять, що наша здатність отримувати задоволення від цього світу, будувати плани, мріяти, мотивувати себе залежить від нашої здатності керувати своєю дофаміновою системою. Якщо дитина виховувалася в родині, де були сімейні традиції – наприклад, прикрашання оселі до певного свята, активний відпочинок з сім’єю – а потім дитина відвідувала театральний гурток і кожен раз хвилювалася перед виходом на сцену, а потім такі жадані оплески; або дитина готувалася до спортивних змагань, мріючи бути в рядах перших, і неодмінно в неї калатало серце на старті, то такій дитині допомагатиме по життю допитливість, креативність, імпульсивність, енергійність і гнучкість свідомості, яку може викликати дофамінова система.

Не менш захопливою подорожжю до світу почуттів, самоаналізу та розширення меж здатності власного організму пристосовуватися до нових умов є регулярне відвідування дітьми з легкої атлетики, а також їхніх батьків водоймища, що на території населеного пункту Сіваш.

Коли почати загартовувати свій організм? Напевно навесні? Треба ж поступово привчати свій організм до коливання температур. Звідки в мене така інформація? Напевно десь прочитала. А можна просто сказати Так новим враженням та незабутньому досвіду!

На календарі 16 грудня. Компанія з чотирьох людей рішучим кроком прямує в бік водойми, що на території населеного пункту Сіваш, щоб вперше в цьому сезоні занурити свої тіла в холодну воду. Дорога до водойми не близька, тож давайте познайомимося з тими, для кого загартовування має значення.

Цьогорічний кросфіт пройшов лише за участю легкоатлетів. Розбавити компанію не долучились ні інші види спорту, ні дорослі. З одного боку було добре. Змагання не затяглись і інвентарю вистачило.
З іншого, погано. Хоч спорт в місті існує, но більшістю він ховається по залах. Фідбек від цього для популяризації ЗОЖ майже ніякий. Карантини та війна зробили дитяче навчання якимось фарсом. Багато батьків пустило все на самоплив. Буде як буде. В підсумку, кількість підлітків які пусто вештаються містом зашкалює. В них немає не цілей, не гарних орієнтирів. Набирає популярність куріння та випивка. Трохи нагадує депресивні дев'яності.

Тому як ніколи зараз важливо забрати їх з вулиць та долучити до доброго ставлення до спорту та й життю в загалі. Змагання й тренування на вулиці це гарна реклама. Чому ви її уникаєте погано розумію. Знаю по собі. Під час занять люди підходять, цікавляться та питають. Іноді просто дивляться як телебачення. Потім, працює сарафанне радіо. Дітей вже давно не ходжу не шукаю по школах. Вистачає. Другого тренера б, бо інколи не впораюся поодинці. Такі справи.

Що по змаганнях!

Што ж, сайт проплачено ще на рік, тому треба чимось його наповнювати.

Розповім тоді про наш новий (старий) захід, котрий стає традиційним та очікуваним.

Почалося все у 2014 році. Всіх нормальних людей в період золотої осені дуже тягне на природу насолодитися останніми теплими днями. Ми не були виключенням.

Групою легкоатлетів та охочих йшли в невеличкий піший похід де милувалися краєвидами та смажили сардельки. Бувало і кашу робили, щоб вже от пуза наїстися.